Життя людини визначається її розумовим і фізичним розвитком, матерiальним i духовним станом. Життя наше – безцінний дар, і разом з ним дарованi нам земля, небо, сонце, створенi поколiннями предків цiнностi, звичаї, культура, досвiд, освiта. Розум, совiсть, потреба робити добро дають силу людинi, роблять її могутньою.
На противагу людиноненависницьким iдеям фашизму та iншим теорiям зверхностi одного народу над iншими, проявам аморальностi i розбещеностi життя нових поколiнь все нагальнiшою стає потреба виховання молоді у глибокому розумінні вічних людських цiнностей культури й гуманностi та їх духовного наповнення. Народ, який вiдступає вiд цих необхiдних норм свого iснування, приречений на занепад та забуття.
На жаль, природний розвиток українців протягом багатьох вiкiв пригнiчувався вторгненнями i загарбницькими вiйнами майже всiх агресивних завойовникiв-сусiдiв. Хижацьке пограбування та нищення українського народу, духовне та релiгiйне гноблення, руйнацiя культури, звичаїв, заборона мови, фальсифiкацiя iсторичної правди супроводжували життя майже всiх його поколiнь.
Iсторiя українського народу - це iсторiя його драматичної багатовiкової боротьби за право жити на своїй рiднiй землi ще з далеких часiв Орiяни, Трипiлля i Київської Русi, це історiя українських селян-землеробiв, козакiв i мiщан.
Для кожної людини Батьківщина, рідна земля є основою духовного та матеріального життя. Саме земля, місце прожи-вання визначають найбільш яскраві особливості національного характеру, творять традиції народу, його життя та добробут. Ми сильні своїм зв’язком зі своєю землею.
Наше Подiлля - перлина України, благодатний край хлiборобiв i ремiсникiв, козакiв i завзятих воїнiв, художникiв i поетiв, це чудовий пiсенний край. Вiн був вiдомий свiтовi з сивої давнини. Складовими дорогоцiнними частинами цього краю сьогоднi є малi та середнi села. Але iсторiя кожного окремо з них висвiтлена поки що недостатньо i широкому загалу невiдома.
I в цьому iсторичному нарисi розповiдається про рiдну землю, про одне iз тисяч малих сiл України - мальовниче село Юркiвцi, що на Вiнниччинi, про життя i трагiчну долю юркiвських селян-хлiборобiв.
Від автора
Кожний народ має свою мову, свою культуру, свою мораль, якi в поєднаннi з освiченістю складають його духовне багатство. Якщо кожне нове поколiння людей виховується у любовi та пошанi до своїх батькiв, до всiх предкiв, має iсторичну обiзнанiсть - воно зрiднюється, ощасливлюється, має почуття нацiональної пошани до себе i вiдповiдальностi за свої вчинки, має вiру в себе.
Не забути предкiв тiнi,
Мов хмаринки в небi синiм,
Колись пiшли у небуття
I нам залишили життя.
Всьому свiй час, прозрiнню
- мить,
Минають днi, а час летить.
Через роки, через вiки
Вклоняюсь вам,
Завальнюки !
Анатолій Завальнюк
Село Юрківці на Черленківщині. 400 років.
Книга присвячена 400-річчю заснування села Юрковець на Вінниччині.
На основі архівних документів, переказів сільчан і наукових історичних досліджень в ній висвітлена історія розвою села та його трагічного життя у XX столітті.
Зазначено історію походження прізвища Завальнюки.
Книга розрахована на всіх читачів, яким не байдужа доля рідного краю.
Copyright 2003 Nyukers. All rights reserved.
Село Юркiвцi на Черленкiвщинi.
400 рокiв.
Історично-документальний нарис
